Оценка имущества
и имущественных прав
Инвестиционное
и бизнес планирование
Аналитические
исследования рынка
Работы по
землеустройству

Публикации

Аннотация к книге Оценка прав на объекты интеллектуальной собственности. Метод освобождения от роялти Читать
 
Аннотация к книге Оценка бизнеса: основы, инструментарий, практика Читать
 
Аннотация к книге «ТЕНДЕНЦИИ РЫНКА НЕДВИЖИМОСТИ УКРАИНЫ: РЕАЛИИ И ПРОГНОЗЫ – 2007-2013» Читать
 
Статья «Оценка объектов культурного наследия в Украине.Проблемы инвестиций»
 
Все статьи Все книги

Новости

О компании

06.07.2017 У Райфайзен Банку Аваль відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Які кредити потрібні економіці? Яка економіка має доступ до кредитів? Який Попит та Пропозиція на кредити та як зменшити відстань між ними?».
   6 липня у Райфайзен Банку Аваль відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Які кредити потрібні економіці? Яка економіка має доступ до кредитів? Який Попит та Пропозиція на кредити та як зменшити відстань між ними?». Відкрили засідання голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова і голова правління Райфайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук.    Презентацію на тему: «Банківське кредитування в Україні: структурний аспект» представив учасникам засідання заступник...

06.07.2017

У Райфайзен Банку Аваль відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Які кредити потрібні економіці? Яка економіка має доступ до кредитів? Який Попит та Пропозиція на кредити та як зменшити відстань між ними?».

   6 липня у Райфайзен Банку Аваль відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Які кредити потрібні економіці? Яка економіка має доступ до кредитів? Який Попит та Пропозиція на кредити та як зменшити відстань між ними?». Відкрили засідання голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова і голова правління Райфайзен Банку Аваль Володимир Лавренчук.

   Презентацію на тему: «Банківське кредитування в Україні: структурний аспект» представив учасникам засідання заступник директора  Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Сергій Кораблін.

   А директор Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, академік Валерій Геєць у своїй презентації проаналізував надзвичайно важливе питання монетизації економіки. Доповідачі відповіли на численні запитання учасників зустрічі.

   Великий інтерес учасників засідання викликала презентація на тему: «Які кредити потрібні економіці? Яка економіка має доступ до кредитів? Який Попит та Пропозиція на кредити та як зменшити відстань між ними?» голови Правління Райффайзен Банку Аваль Володимира Лавренчука. Під час презентації учасники могли бути не лише слухачами, а й брати безпосередню участь в інтерактивному голосуванні щодо ключових проблем представленої доповіді. Підсумки інтерактивного голосування відразу виводилися на екран і дозволяли відразу бачити думку аудиторії щодо поставлених запитань.

   У обговоренні взяли участь член Ради Національного банку України Василь Фурман, радник голови Правління Укргазбанку Вадим Березовик, член Спостережної Ради Укрсиббанку Доменік Меню, заступник Голови Правління «Сітібанку» Ганна Мікулицька, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, який зокрема сказав: «Відзначений у виступі Володимира Миколайовича Лавренчука порядок роботи з клієнтами щодо видачі кредитів юридичним особам, а також нарощування кредитного портфелю на основі відносно низької кредитної ставки викликає повагу і заслуговує на підтримку.    Це є достойний приклад ведення корпоративного бізнесу в нинішніх умовах для наслідування іншими банками.

   Водночас на макрорівні маємо низку серйозних проблем для всіх банків. Реалізована Нацбанком програма очищення банківської системи призвела до того, що банки фактично перестали виконувати інвестиційну функцію, три роки поспіль скорочуються обсяги кредитування економіки. Це, в свою чергу, призвело до критичного рівня розвитку тіньового аспекту кредитування.

   Треба подумати над вжиттям НБУ відповідних заходів щодо збільшення прозорості і підвищення довіри до банківської системи.», - наголосив перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко.

   А начальник управління реформування фінансового сектору НБУ Євген Степанюк відзначив, що економіка України має значний потенціал для нарощування банківського кредитування, маючи один із найнижчих у світі рівнів проникнення кредитів (loans-to-GDP ratio). Порівняно з 2008 роком даний показник в Україні знизився з 79% до 43% при середньому показнику в країнах ЄС на рівні 165%. Євген Степанюк наголосив, що відродження банківського кредитування є важливим в контексті збільшення інвестицій в основний капітал, які необхідні для підтримки економічного зростання на рівні, що забезпечує конвергенцію доходів економічних суб'єктів до рівня розвинених країн. За його словами, на сьогодні доля банківських кредитів у фінансуванні капітальних інвестицій не перевищує 10%, тоді як рівень зношеності основних засобів в промисловості обумовлює значно вищу потребу у фінансуванні.»

   Своїми думками з присутніми поділилися також радник голови Правління Укрексімбанку Олег Самсоненко, директор департаменту малого і середнього бізнесу Інна Кравчук, голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов, президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, колишній заступник голови НБУ Ярослав Солтис та інші. 

 

16.05.2017 Тенденции рынка жилой недвижимости Украины по состоянию на 1.4.2017 года

По результатам исследований, проведенных Информационно-аналитическим центром группы компаний "Увекон", публикуется краткий отчет о тенденциях рынка жилой недвижимости Украины по состоянию на 1.4.2017 года


28.04.2017 28 апреля 2017 года состоялось очередное заседание Клуба банкиров на тему: «В. Гонтарева: «Моя місія повністю виконана – реформи зроблені.» ЩО І ХТО ДАЛІ?». В заседании приняли участие представители группы компаний "Увекон".
Громадська організація «Клубу банкірів», готуючи кожне своє засідання, прагне до обговорення найактуальніших і найгостріших питань, які саме зараз хвилюють банківську спільноту та експертне середовище. Так було і цього разу, коли 28 квітня поточного року Клуб банкірів провів своє розширене засідання за сприяння Інституту економіки і прогнозування  Національної академії наук України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності на тему: «В. Гонтарева:...

28.04.2017

28 апреля 2017 года состоялось очередное заседание Клуба банкиров на тему: «В. Гонтарева: «Моя місія повністю виконана – реформи зроблені.» ЩО І ХТО ДАЛІ?». В заседании приняли участие представители группы компаний "Увекон".

Громадська організація «Клубу банкірів», готуючи кожне своє засідання, прагне до обговорення найактуальніших і найгостріших питань, які саме зараз хвилюють банківську спільноту та експертне середовище. Так було і цього разу, коли 28 квітня поточного року Клуб банкірів провів своє розширене засідання за сприяння Інституту економіки і прогнозування  Національної академії наук України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності на тему: «В. Гонтарева: «Моя місія повністю виконана – реформи зроблені.» ЩО І ХТО ДАЛІ?».

До участі у обговорені були запрошені керівники Національного банку України, Ради Національного банку, профільного Комітету Верховної Ради, провідні вітчизняні банкіри, вчені-економісти, представники фінансового ринку, фінансові експерти та аналітики, представники провідних засобів масової інформації.

Відкрив засідання Директор Інституту економіки і прогнозування НАН України, академік Валерій Геєць, який наголосив, що ефективність та результативність економіки в силу величезної кількості проблем сьогодні і є гальмом динаміки економічного зростання, яке склалося в 70-х рр. На цьому фоні відроджувати економічне зростання країні, яка проводить запізнілі реформи та тимчасово втратила потенціал свого зростання, надзвичайно складно. На думку Валерія Геєця, запорукою економічного зростання є макроекономічна стабільність. І значну роль в економічному зростанні нашої країни можуть відіграти фінансові установи, банківська система, державні фінанси.

Наталія Шелудько, професор, завідувач відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАН України у своєму виступі вказала, що незалежно від того хто надалі очолить Національний банк України, цьому керівнику буде дуже непросто. Йому потрібно буде відновити довіру до регулятора, у тому числі через визнання допущених помилок та прорахунків.

У широкій дискусії всіх небайдужих щодо реформування банківської системи також взяв участь перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко. Він підкреслив, що після заяви Валерії Гонтаревої у суспільстві стався інформаційний сплеск і надзвичайно важливо професійно оцінювати всі події, які відбуваються в банківській системі. Політика Національного банку має бути транспарентною і пояснювати та обґрунтовувати прийняті регулятором рішення.

Серйозною проблемою вітчизняної банківської системи Михайло Довбенко вважає поновлення довіри до неї. Крім того, на його думку, був по суті монополізований банківський ринок і нині частка державних банків складає 51,8% усієї банківської системи України. І кожний рік Верховна Рада виділяє кошти на підтримку державних банків, які працюють збитково. На думку Михайла Довбенка, гіркий присмак залишився і від очищення банківської системи, адже чи оздоровився банківський сектор, чи відкрита економіка і банківська система  для інвестицій?

Член Ради Національного банку України Василь Фурман зазначив, що в 2014 - 2016 роках українська економіка пережила дуже складний період. Значною проблемою, на його думку, є відсутність дієвих державних проектів, які можуть вивести економіку України на якісно новий рівень. Водночас, держава має бути активним суб’єктом  економічного розвитку. Успіх вирішення проблеми кредитування в Україні залежить від можливості нового Голови НБУ співпрацювати з Верховною Радою України.

Оскільки державні банки сьогодні володіють більше, ніж половиною активів банківської системи, то вони мають бути разом з НБУ агентами економічного зростання в Україні, - вважає Василь Фурман.

Експерт-аналітик Ігор Шумило у своєму виступі на розширеному засіданні Клубу банкірів сказав, що причинами незадовільного стану банківської системи є ряд факторів, зокрема, непрозорий кулуарний відбір претендентів на посаду голови НБУ. У цьому зв’язку він запропонув для вирішення цієї проблеми отримувати пропозиції щодо кандидатур від громадськості, банківських асоціацій та наукової спільноти. Також потрібні, - вважає Ігор Шумило, - пропозиції від профільного комітету Верховної Ради, і по справжньому серйозне і ґрунтовне обговорення внесеної кандидатури у сесійній залі Верховної Ради.

Велику увагу учасників засідання привернув також виступ третього Президента України, колишнього голови Національного банку Віктора Ющенка, в якому він поділився своїм баченням нинішнього стану справ у вітчизняній банківській системі і тими кроками, які необхідно зробити для її успішної та ефективної діяльності. Для реформування банківської системи, на думку Віктора Ющенка, слід зробити наступне: треба почати з легалізації вивезеного капіталу, легалізації того, що є в офшорах. Банкіри не мають виконувати функції КДБ, СБУ або прокуратури. Банки не дають оцінку природі грошей.

Посилаючись на досвід багатьох інших країн, які мали такі проблеми і позбулися їх, Віктор Ющенко нагадав, що це було зроблено шляхом легалізації, амністії та проведення нульового декларування не тільки для депутатів та інших представників еліти, а й для всього населення. «З цього має починатися довіра, - підкреслив третій Президент. - Я - громадянин і хочу чесно працювати зі своєю країною. Я - бізнесмен і теж хочу чесно працювати. Ми зобов'язані це зробити. А ні, так будемо не здатні на великі досягнення. І ніяких кримінальних переслідувань. У декларацію має потрапляти тільки те, що знаходиться на банківських рахунках. І якщо б ми таким чином хоча б на 20% легалізували тіньову економіку, то позбавили наш державний бюджет дефіциту в 77 мільярдів гривень», - наголосив Віктор Ющенко. «Так ми отримаємо кошти для підтримки експорту і секторів економіки, які можуть забезпечити динамічний прорив і переходимо, по суті, на бездефіцитний бюджет за допомогою детінізації, тобто висвітлення суспільних відносин. Далі ми отримаємо ефект від повернення вкладників наших банків - мінімум 30-35 мільярдів».

«Банківське співтовариство», - також запропонував третій Президент, - «має сформувати нову економічну політику (НЕП) з виходом на повернення стабільності грошей, стабільності цін. На базі цього буде здійснюватися підтримка економіки. Такий план повинен зацікавити політиків і уряд, для якого це - єдиний спосіб мати «красиву ефективну політику», - наголосив Віктор Ющенко. НЕП, за його словами, це стабільність грошей і цін.

У обговоренні також взяли участь голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков, колишній заступник голови Національного банку України Ярослав Солтис, кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Анатолій Дробязко, голова Наглядової Ради Національного Депозитарію України, колишній Міністр фінансів України Ігор Мітюков, заступник голови Правління Першого українського міжнародного банку Артур Загородников, генеральний директор Української федерації убезпечення Галина Третьякова, доктор економічних наук, професор ДВНЗ "Університет банківської справи", директор Центру наукових досліджень НБУ (2005-2015 рр.) Володимир Міщенко, голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов, заступник директора Інституту економіки та прогнозування Сергій Кораблін, колишній голова Правління Укрсоцбанку, член Ради Клубу банкірів Микола Нос, керівник аналітичного відділу фінансової групи ICU Олександр Вальчишен.

Учасники засідання домовилися передати його матеріали до Національного банку України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

 

23.04.2017 Генеральна Асамблея Європейської Оціночної Спільноти 2017 року
Квітень цього року завершився значною подією не тільки для європейської, а й для всієї міжнародної оціночної спільноти, якою стала чергова щорічна Генеральна Асамблея ТЕГоВА - Європейської Групи Національних Оціночних Асоціацій.  Цього разу її гостинно приймала 20-23 квітня в  Белграді Національна Асоціація Оцінювачів Сербії - NUPS. В своєму вступному вітанні діючий голова ради директорів ТЕГоВА Кршиштов Гржезік (Krzysztof Grzesik) зазначив, що на ці щорічні збори з’їхались більше 120...

23.04.2017

Генеральна Асамблея Європейської Оціночної Спільноти 2017 року

Квітень цього року завершився значною подією не тільки для європейської, а й для всієї міжнародної оціночної спільноти, якою стала чергова щорічна Генеральна Асамблея ТЕГоВА - Європейської Групи Національних Оціночних Асоціацій.  Цього разу її гостинно приймала 20-23 квітня в  Белграді Національна Асоціація Оцінювачів Сербії - NUPS.

В своєму вступному вітанні діючий голова ради директорів ТЕГоВА Кршиштов Гржезік (Krzysztof Grzesikзазначив, що на ці щорічні збори з’їхались більше 120 представників національних організацій - членів з 29 основних європейських країн, а також, американського (AI) та канадського (AIC) інститутів оцінки.

На запрошення керівництва ТЕГоВА згідно досягнутої попередньої домовленості та на виконання рішення Ради Українського Товариства Оцінювачів в роботі Генеральної Асамблеї прийняла участь також делегація  у складі Голови Ради - генерального директора групи компаній Увекон В. Шалаєва та члена Ради В. Якубовського.

   Загальна програма роботи Генеральної Асамблеї включала цілу низку заходів, головними з яких стали:

·      Міжнародна конференція «Вплив Європейського Союзу на розвиток сучасної оціночної діяльності в Сербії»;

·      Збори керівних органів, комітетів та робочих груп ТЕГоВА;

·      Розгляд та схвалення фінансового звіту діяльності;

·      Обрання на новий 3-річний термін складу Ради Директорів та Голови Ради;

·      Розгляд надання повноважень національним організаціям на проведення навчання та сертифікації оцінювачів;

·      Прийом нових організацій в члени ТЕГоВА та поновлення попередньо наданого членського статусу.

Роботи конференції був присвячений перший день Генеральній АсамблеїТЕГоВА. Об’єднана доповідь заступника міністра фінансів Сербії Златко Мілікич (Zlatko Milikic)  та керівника проекту USAID-BEP Сандри Родич (Sandra Rodicбула присвячена розвитку законодавчої бази Сербії, її адаптації до європейської з урахуванням впливу на національну фінансову систему.

Великий інтерес в аудиторії викликала емоційна доповідь генерального директора Європейської Федерації  Власності Майкла МакБрайєна (Michael MacBrienв якій  автор виклав особисті узагальнені думки щодо важкого, але переможного шляху до європейської співдружності для нерухомості, оціночної діяльності та економіки  Сербії в цілому.

Ця тема була деякою мірою продовжена в доповіді Голови Ради Директорів ТЕГоВА Кршиштова Гржезіка (Krzysztov Grzesik), головний акцент якої був зосереджений на співвідношенні національних стандартів оціночної діяльності Сербії та Європейських Стандартів Оцінки. Нова редакція цих суттєво оновлених стандартів  EVS-2016, як відомо, вступила в дію рік тому.  

Основної уваги в доповіді віце-голови ради директорів ТЕГоВА Роджера Мессенджера (Roger Messengerбуло надано розширенню спектру послуг при виконанні робіт з оціночної діяльності. На конкретних прикладах з практики діяльності у Великій Британії продемонстровані можливості значного збільшення обсягу консультаційних робіт при виконанні стандартних процедур вартісної оцінки.

Питанням ліцензування оціночної діяльності та практичному досвіду в організації цих робіт в США була присвячена доповідь екс-президента американського інституту оцінки Скотта Робінсона (Scott Robinson). Продовженням цієї теми став виступ професора колледжа Оксфорд Брукс Річарда Гровера (RichardGrover), в якому він охарактеризував сучасні тенденції в освітнянській діяльності в галузі нерухомості та особливості їх застосування в Сербії.

В окрему сесію конференції була винесена доповідь професора Краківського та Лісабонського університетів Джорджа Матусяка (GeorgeMatysiak), яка була присвячена аналізу точності автоматизованих моделей вартісної оцінки (automated valuationmodels – AVM). Особливий інтерес до цієї теми обумовлений тією обставиною, що законодавство Данії передбачило можливість застосування таких автоматизованих моделей вартісної оцінки для цілей визначення вартості заставного забезпечення. Жвава дискусія, яка виникла при обговоренні цього питання призвела до висновку про необхідність подальшого більш детального вивчення цього важливого питання.

В рамках подальшої діяльності Генеральної Асамблеї, на підставі позитивних результатів проведених аудиторських перевірок, які були виконані комітетом з номінацій ТЕГоВА, надано право присвоєння статусу Визнаного Європейського Оцінювача (REV) або Оцінювача Нерухомості ТЕГоВА (TRV) наступним національним асоціаціям:

·      Асоціації Судових Експертів та Оцінювачів Хорватії (HDSViP) – REV;

·      Палаті Оцінювачів Нерухомості Франції (CEIF-FNAIM) – TRV;

·      Асоціації Сєрвєйєрів і Оцінювачів Норвегії (NTF) - TRV.

Проведені вибори керівних органів ТЕГоВА призвели до деяких змін та оновлення складу Ради Директорів, який на наступний 3-річний період включає наступні персоналій:

·      Кршиштов Гржезік (Krzysztov Grzesik)  - Польська Федерація Асоціацій Оцінювачів (PFVA), 1-й віце-президент;

·      Роджер Мессенджер (Roger Messenger) – Британський Інститут Комерційного Рейтингування та Оцінки (IRRV), партнер;

·      Жан-Франсуа Друе (Jean-Francois Drouets) – Асоціація Оціночних Підприємств Франції (AFREXIM), екс-президент;

·      Сільвія Капеллі (Silvia Capelli) – Асоціація Оціночних Компаній для Банківського Сектору Італії (ASSOVIB), віце-президент;

·      Патрік Девітт (Patrick Davitt) – Інститут Професійних Аукціонерів і Оцінювачів Ірландії (IPAV);

·      Даніела Іліч (Daniela Ilic) – Національна Асоціація Оцінювачів Сербії (NUS);

·      Вольфганг Келберер (Wolfgang Kalberer) – Німецьке Товариство Банківських Застав (VDP), директор з європейських питань;

·      Костянтинос Палліс (Konstantinos Pallis) - Асоціація Оцінювачів Греції (AVAG), генеральний секретар.    

На пост Голови Ради Директорів ТЕГоВА на новий 3-річний термін переобрано Кршиштова Гржезіка (Krzysztov Grzesik).

Підтвердженням стрімкого розвитку ТЕГоВА, який набрав обертів останні рокі, став прийом в лави нових національних асоціацій та поновлення  наданого раніше членського статусу. Ці досить вже масштабні лави національних асоціацій оціночного напрямку поповнили:

·      Палата професійних оцінювачів Болгарії (CPV); 

·      Асоціація оцінювачів Кіпру (CVA);

·      Національна асоціація оцінювачів Чорногорії (NUPCG);

·      Українське Товариство Оцінювачів (UTO).

Таким чином, після деякої перерви, Українське Товариство Оцінювачів поновило свій статус члена ТЕГоВА та знову увійшло в найкрупнішу міжнародну організацію, яка об’єднує найбільш відомі та визнані національні асоціації оцінювачів 36 країн Європи, Америки та Азії. Загальна кількість національних організацій-членів ТЕГоВА при цьому досягла 67. 

Ще однією значною подією Генеральної Асамблеї ТЕГоВА, яка прикрасила перший день цього міжнародного форуму оціночної спільноти стало підписання широкомасштабної Угоди про Співробітництво між Польською Федерацією Оціночних Асоціацій (PFVA) та Українським Товариством Оцінювачів (UTO). Фотографія, що надана вище, зафіксувала урочистий момент обміну екземплярами цієї Угоди після їх підписання між президентом PFVA Мареком Вишневським та головою ради УТО Володимиром Шалаєвим.

Крім підписання Угоди про Співробітництво з польськими колегами, яка передбачає розвиток взаємодії по широкому  колу пов’язаних з вартісною оцінкою питань, делегація Українського Товариства Оцінювачів провела двосторонні зустрічі та обговорення з керівництвом та представниками цілої низки національних оціночних організацій, зокрема:

·      Інституту Оцінки США (AI) – Джеймс Мюррет (James Murret), президент;

·      Інституту Оцінки Канади (AIC) – Дан Брювер (Dan Brewer), президент,

·      Національної   асоціації   уповноважених  оцінювачів  Румунії (ANEVAR)– Даніел Манат (Daniel Manate), президент;

·      Національної асоціації експертів оцінки нерухомості Франції (SNPI) – Бертран Васел (Bertrand Wasels), президент;

·      Палати незалежних оцінювачів нерухомості Болгарії (KNOB) – Владимир Ігнатов (Vladimir Ignatov), голова;

·      Національної асоціації оцінювачів Сербії (NUPS) – Даніела Іліч (Daniela Ilic), президент                         

·      Асоціації оцінювачів Греції (ASAVAL) – Ізабела Ферейра (Isabel Ferreira),  президент.

      В ході проведених переговорів визначені основні напрямки та обговорені першочергові кроки розвитку взаємодії з цими спорідненими професійними  організаціями відповідних країн, як в рамках загальної діяльності ТЕГоВА та її структур, так і на двосторонній основі.

 

 Виходячи з всього вищенаведеного можна із задоволенням констатувати, що для Українського Товариства Оцінювачів участь в роботі Генеральної Асамблеї ТЕГоВА 2017 року носить позитивний характер та найголовніше розкриває широкі горизонти нових можливостей, суттєвій активізації міжнародного співробітництва, безпосереднього освоєння передового досвіду методології та практики проведення оціночних робіт, посилення через це міжнародного авторитету та визнання діяльності Товариства в цілому. 

Квітень цього року завершується значною подією не тільки для європейської, а й для всієї міжнародної оціночної спільноти, якою стала чергова щорічна Генеральна Асамблея ТЕГоВА - Європейської Групи Національних Оціночних Асоціацій.  Цього разу її гостинно приймала 20-23 квітня в  Белграді Національна Асоціація Оцінювачів Сербії - NUPS.

В своєму вступному вітанні діючий голова ради директорів ТЕГоВА      Кршиштов Гржезік (Krzysztof Grzesik) зазначив, що на ці щорічні збори з’їхались більше 120 представників національних організацій - членів з 29 основних європейських країн, а також американського (AI) та канадського (AIC) інститутів оцінки.

На запрошення керівництва ТЕГоВА згідно досягнутої попередньої домовленості та на виконання рішення Ради Українського Товариства Оцінювачів в роботі Генеральної Асамблеї прийняла участь також делегація  у складі Голови Ради В. Шалаєва та члена Ради В. Якубовського.

             

                                    а                                                                                  б

Урочисте відкриття (а) та пленарне засідання (б) Генеральної Асамблеї ТЕГоВА – 2017.

Загальна програма роботи Генеральної Асамблеї включала цілу низку заходів, головними з яких стали:

·      Міжнародна конференція «Вплив Європейського Союзу на розвиток сучасної оціночної діяльності в Сербії»;

·      Збори керівних органів, комітетів та робочих груп ТЕГоВА;

·      Розгляд та схвалення фінансового звіту діяльності;

·      Обрання на новий 3-річний термін складу Ради Директорів та Голови Ради;

·      Розгляд надання повноважень національним організаціям на проведення навчання та сертифікації оцінювачів;

·      Прийом нових організацій в члени ТЕГоВА та поновлення попередньо наданого членського статусу.

Роботи конференції був присвячений перший день Генеральній Асамблеї ТЕГоВА. Об’єднана доповідь заступника міністра фінансів Сербії Златко Мілікич (Zlatko Milikic)  та керівника проекту USAID-BEP Сандри Родич (Sandra Rodic) була присвячена розвитку законодавчої бази Сербії,  її адаптації до європейської з урахуванням впливу на національну фінансову систему.

Великий інтерес в аудиторії викликала емоційна доповідь генерального директора Європейської Федерації  Власності Майкла МакБрайєна (Michael MacBrien) в якій  автор виклав особисті узагальнені думки щодо важкого, але переможного шляху до європейської співдружності для нерухомості, оціночної діяльності та економіки  Сербії в цілому.

Ця тема була деякою мірою продовжена в доповіді Голови Ради Директорів ТЕГоВА Кршиштова Гржезіка (Krzysztov Grzesik), головний акцент якої був зосереджений на співвідношенні національних стандартів оціночної діяльності Сербії та Європейських Стандартів Оцінки. Нова редакція цих суттєво оновлених стандартів  EVS-2016, як відомо, вступила в дію рік тому.

Основної уваги в доповіді віце-голови ради директорів ТЕГоВА Роджера Мессенджера (Roger Messenger) було надано розширенню спектру послуг при виконанні робіт з оціночної діяльності. На конкретних прикладах з практики діяльності у Великій Британії продемонстровані можливості значного збільшення обсягу консультаційних робіт при виконанні стандартних процедур вартісної оцінки.

Питанням ліцензування оціночної діяльності та практичному досвіду в організації цих робіт в США була присвячена доповідь екс-президента американського інституту оцінки Скотта Робінсона (Scott Robinson). Продовженням цієї теми став виступ професора колледжа Оксфорд Брукс Річарда Гровера (Richard Grover), в якому він охарактеризував сучасні тенденції в освітнянській діяльності в галузі нерухомості та особливості їх застосування в Сербії.

В окрему сесію конференції була винесена доповідь професора Краківського та Лісабонського університетів Джорджа Матусяка (George Matysiak), яка була присвячена аналізу точності автоматизованих моделей вартісної оцінки (automated valuation modelsAVM). Особливий інтерес до цієї теми обумовлений тією обставиною, що законодавство Данії передбачило можливість застосування таких автоматизованих моделей вартісної оцінки для цілей визначення вартості заставного забезпечення. Жвава дискусія, яка виникла при обговоренні цього питання призвела до висновку про необхідність подальшого більш детального вивчення цього важливого питання.

В рамках подальшої діяльності Генеральної Асамблеї, на підставі позитивних результатів проведених аудиторських перевірок, які були виконані комітетом з номінацій ТЕГоВА, надано право присвоєння статусу Визнаного Європейського Оцінювача (REV) або Оцінювача Нерухомості ТЕГоВА (TRV) наступним національним асоціаціям:

·      Асоціації Судових Експертів та Оцінювачів Хорватії (HDSViP) – REV;

·      Палаті Оцінювачів Нерухомості Франції (CEIF-FNAIM) – TRV;

·      Асоціації Сєрвєйєрів і Оцінювачів Норвегії (NTF) - TRV.

Проведені вибори керівних органів ТЕГоВА призвели до деяких змін та оновлення складу Ради Директорів, який на наступний 3-річний період включає наступні 8 персоналій:

·      Кршиштов Гржезік (Krzysztov Grzesik)  - Польська Федерація Асоціацій Оцінювачів (PFVA), 1-й віце-президент;

·      Роджер Мессенджер (Roger Messenger) – Британський Інститут Комерційного Рейтингування та Оцінки (IRRV), партнер;

·      Жан-Франсуа Друе (Jean-Francois Drouets) – Асоціація Оціночних Підприємств Франції (AFREXIM), екс-президент;

·      Сільвія Капеллі (Silvia Capelli) – Асоціація Оціночних Компаній для Банківського Сектору Італії (ASSOVIB), віце-президент;

·      Патрік Девітт (Patrick Davitt) – Інститут Професійних Аукціонерів і Оцінювачів Ірландії (IPAV);

·      Даніела Іліч (Daniela Ilic) – Національна Асоціація Оцінювачів Сербії (NUS);

·      Вольфганг Келберер (Wolfgang Kalberer) – Німецьке Товариство Банківських Застав (VDP), директор з європейських питань;

·      Костянтинос Палліс (Konstantinos Pallis) - Асоціація Оцінювачів Греції (AVAG), генеральний секретар.    

На пост Голови Ради Директорів ТЕГоВА на новий 3-річний термін переобрано Кршиштова Гржезіка (Krzysztov Grzesik).

Підтвердженням стрімкого розвитку ТЕГоВА, який набрав обертів останні рокі, став прийом в лави нових національних асоціацій та поновлення  наданого раніше членського статусу. Ці досить вже масштабні лави національних асоціацій оціночного напрямку поповнили:

·      Палата професійних оцінювачів Болгарії (CPV);

·      Асоціація оцінювачів Кіпру (CVA);

·      Національна асоціація оцінювачів Чорногорії (NUPCG);

·      Українське Товариство Оцінювачів (UTO).

Таким чином, після деякої перерви, Українське Товариство Оцінювачів поновило свій статус члена ТЕГоВА та знову увійшло в найкрупнішу міжнародну організацію, яка об’єднує найбільш відомі та визнані національні асоціації оцінювачів 36 країн Європи, Америки та Азії. Загальна кількість національних організацій-членів ТЕГоВА при цьому досягла 67. 

 

       

Після вручення УТО сертифікату члена            Голова Ради УТО Володимир Шалаєв та             

ТЕГоВА – Володимир Шалаєв, Франсуа             Президент PFVA Марек Вишневський після

Існар (ген. директор ТЕГоВА) та Валерій          підписання Угоди про Співробітництво.

Якубовський.

 

Ще однією значною подією Генеральної Асамблеї ТЕГоВА, яка прикрасила перший день цього міжнародного форуму оціночної спільноти стало підписання широкомасштабної Угоди про Співробітництво між Польською Федерацією Оціночних Асоціацій (PFVA) та Українським Товариством Оцінювачів (UTO). Фотографія, що надана вище, зафіксувала урочистий момент обміну екземплярами цієї Угоди після їх підписання між президентом PFVA  Мареком Вишневським та головою ради УТО Володимиром Шалаєвим.

Крім підписання Угоди про Співробітництво з польськими колегами, яка передбачає розвиток взаємодії по широкому  колу пов’язаних з вартісною оцінкою питань, делегація Українського Товариства Оцінювачів провела двосторонні зустрічі та обговорення з керівництвом та представниками цілої низки національних оціночних організацій, зокрема:

·      Інституту Оцінки США (AI) – Джеймс Мюррет (James Murret), президент;

·      Інституту Оцінки Канади (AIC) – Дан Брювер (Dan Brewer), президент,

                                       Кейс Ланкастер (Keith Lancaster), ген. Директор;

·      Національної   асоціації   уповноважених  оцінювачів  Румунії (ANEVAR)– Даніел Манат (Daniel Manate), президент;

·      Національної асоціації експертів оцінки нерухомості Франції (SNPI) – Бертран Васел (Bertrand Wasels), президент;

·      Палати незалежних оцінювачів нерухомості Болгарії (KNOB) – Владимир Ігнатов (Vladimir Ignatov), голова;

·      Національної асоціації оцінювачів Сербії (NUPS) – Даніела Іліч (Daniela Ilic), президент                         

·      Асоціації оцінювачів Греції (ASAVAL) – Ізабела Ферейра (Isabel Ferreira),  президент.

      В ході проведених переговорів визначені основні напрямки та обговорені першочергові кроки розвитку взаємодії з цими спорідненими професійними  організаціями відповідних країн, як в рамках загальної діяльності ТЕГоВА та її структур, так і на двосторонній основі.

      Виходячи з всього вищенаведеного можна із задоволенням констатувати, що для Українського Товариства Оцінювачів участь в роботі Генеральної Асамблеї ТЕГоВА 2017 року носить позитивний характер та найголовніше розкриває широкі горизонти нових можливостей, суттєвій активізації міжнародного співробітництва, безпосереднього освоєння передового досвіду методології та практики проведення оціночних робіт, посилення через це міжнародного авторитету та визнання діяльності Товариства в цілому.

12.04.2017 Засідання Клубу банкірів у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб за участю фахівців групи компаній УВЕКОН
   Серед найактуальніших і найгостріших проблем сучасного банківського життя тема токсичних активів посідає чільне місце. Тож цілком логічним було те, що для свого чергового засідання, яке відбулося у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб 12 квітня нинішнього року, Клуб банкірів обрав тему: «Проблема токсичних активів банківської системи України: виклики та шляхи вирішення». Відкрила засідання заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Наталія Рудуха, яка наголосила,...

12.04.2017

Засідання Клубу банкірів у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб за участю фахівців групи компаній УВЕКОН

   Серед найактуальніших і найгостріших проблем сучасного банківського життя тема токсичних активів посідає чільне місце. Тож цілком логічним було те, що для свого чергового засідання, яке відбулося у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб 12 квітня нинішнього року, Клуб банкірів обрав тему: «Проблема токсичних активів банківської системи України: виклики та шляхи вирішення». Відкрила засідання заступник директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Наталія Рудуха, яка наголосила, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб завжди готовий до обговорення в експертному середовищі існуючих у банківській системі України важливих і нагальних питань.

   Основну доповідь для учасників засідання підготував т.в.о. директора департаменту консолідованого продажу активів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Тарас Єлейко, який проаналізував стан тих банківських активів, які потрапили у Фонд. Йдеться про непрацюючі кредити, які треба продати. З них 43% кредитів не мають жодного забезпечення і своє завдання Фонд вбачає в тому, щоб максимально виставити непрацюючі кредити на продаж. Протягом року, - підкреслив доповідач, - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб добився розкриття всієї інформації про кредити, яка не містить банківської таємниці. Також був структурований доступ до торгів і продажі відбуваються через систему ПРОЗОРО. Внаслідок зникли скарги, що неможливо взяти участь у торгах. Якщо раніше участь у торгах могли брати лише фінансові компанії, то зараз ці обмеження знято. Учасниками торгів можуть бути як юридичні, так і фізичні особи.

   Своїм баченням шляхів розв’язання обговорюваної проблеми поділився з учасниками засідання і перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, який проаналізував зростання проблемної заборгованості у банківській системі протягом останніх трьох років і навів конкретні цифри. Це вкрай негативно позначається не лише на діяльності банківської системи, - підкреслив Михайло Довбенко, - але й економіки в цілому. Багато країн світу проходили такі етапи і шукали шляхи розв’язання цієї проблеми. Зокрема з цікавою практикою щодо цих питань Михайло Довбенко ознайомився нещодавно під час відрядження до Японії. Всі небайдужі до стану справ у банківській системі України мають об’єднати свої зусилля для пошуків найефективніших інструментів розв’язання проблеми токсичних активів, - наголосив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко.

   Голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков звернувся до присутніх зі своєю співдоповіддю на тему: «Фінансові технології очищення банків від проблемних активів». Він зокрема сказав: «Сек’юритизація проблемних активів (грошових вимог) є поширеною практикою, за якою активи юридично відокремлюються від  майна банку (списуються з балансу).

   Як правило, банки, які позбавились NPL, продовжують виконувати функції обслуговування кредитів на комісійних засадах. Це позбавляє необхідності витрачати кошти на створення нової установи для подальшого супроводження кредитів. Їх повноваження  визначаються умовами випусків облігацій і мало чим відрізняються від колишніх повноважень, за виключенням спрямування усіх надходжень на рахунки-ескроу.

  Завдяки притаманному сек’юритизації способу розподілу ризиків та  винагород через субординацію випуску цінних паперів на старший та підпорядковані (молодші) серії (транші), пріоритет у розрахунках отримують власники старшої серії (в обсязі найбільш вірогідних грошових надходжень), яка набуває ознаки інструменту інвестування з відповідним рейтингом, а їх доходність визначається ринково, шляхом дисконтування при продажу на вторинному ринку цінних паперів.  Номінальна вартість наймолодшої серії, яка за розрахунком незалежної експертизи (рейтингу) містить найбільший ризик і повністю резервується, поступово зменшується на суму фактичної втрати активів за проаудированими звітами Управителя. Вона, як правило, не має ринкового обігу і  залишається у банку на весь термін до повного погашення.

   Для запуску операцій зі списання NPL з балансів державних банків шляхом сек’юритизації не потрібне залучення позикових коштів та збільшення капіталу АРЖК. Завдяки набутому досвіду з сек’юритизації іпотеки,  АРЖК технічно здатне організовувати випуски та консолідувати NPL в значних обсягах та кількості.  Бракує лише нормативно-законодавчого забезпечення.

    Оновлена «Програма розвитку  фінансового сектору України до 2020 року» містить захід щодо  упровадження  сек’юритизації проблемних активів. Стандартний механізм сек’юритизації викладений у законопроекті депутата Довбенка М.В. № 2784 «Про облігації, забезпечені відокремленими активами», за яким вже прийняте рішення профільного комітету про прийняття його за основу на перше читання у ВР.

   Редакція закону базується на  існуючому з 2005 року Закону «Про іпотечні облігації», за яким проводиться сек’юритизація іпотеки в Україні та який було розроблено з залученням експертів Світового Банку.»

   «Ефективне управління проблемними активами (в рамках Комплексної програми розвитку фінансового сектору України до 2020 року») – так назвав свою співдоповідь начальник управління реформування фінансового сектору Національного банку України Євген Степанюк. В ній він зокрема відзначив: «Реформа фінансового ринку України наразі перебуває на стадії «перезавантаження», метою якої є створення надійного підґрунтя для майбутнього стійкого розвитку фінансового сектору. Проблема врегулювання токсичних активів банківської системи є однією із ключових, оскільки являє собою міну вповільненої дії для фінансової стабільності та є головною перешкодою для відновлення банківського кредитування.

   Утримання значного обсягу NPL на балансах банків чинить тиск на його капітал, а отже, утримує його від надання нових кредитів:

- банки потребують донарахування резервів, що погіршує їх фінансовий результат;

- відволікає ресурси на роботу із проблемними активами;

- підвищує вартість фондування для самого банку.

    Створення централізованої компанії з управління проблемними активами є одним із шляхів звільнення балансів банків від проблемних активів. Її перевагою є більш висока економічна вартість неякісних активів, оскільки на відміну від банку, КУА не має таких жорстких вимог щодо капіталу, а робота із проблемними активами є її виключним видом діяльності. Успішний міжнародний досвід свідчить, що залучення до управління неякісними активами професійної міжнародної компанії із гарною репутацією дозволяє ефективно працювати із цією категорією активів. Однак залучення такої компанії потребує запровадження законодавчих змін для того, щоб забезпечити її ефективну роботу, зокрема, необхідне удосконалення судової та виконавчої практики.»

   Євген Бублик, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України, кандидат економічних наук і Світлана Брус, старший науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України, кандидат економічних наук у своїй співдоповіді проаналізували питання детоксикації активів банків України: можливості та обмеження наявного інструментарію. На їх думку запровадження механізмів детоксикації фінансових активів є стратегічно важливим завданням розвитку країни. «Без виведення з балансів банків, за різними оцінками, від 280 до 400 млрд. грн. токсичних активів, подальший розвиток як фінансового сектору, так і економіки України буде неможливий. В той же час, темпи і обсяг наявних заходів абсолютно не відповідають масштабу даної проблеми.

   Реалізація поетапних заходів повинна забезпечити комплексне вирішення існуючих проблем за такими напрямами: спрощення процедур списання та продажу проблемної заборгованості, стягнення та реалізація застав, використання механізму сек’юритизації; удосконалення нормативного та методичного забезпечення для визначення реальних обсягів та моніторингу проблемної заборгованості, використання необхідних інструментів детоксикації активів, тощо. Без цього, спроби фрагментарного вирішення цього завдання шляхом запровадження лише одного перспективного інституту не допоможуть у вирішенні проблеми.»

   У дискусії взяли участь експерт-аналітик Ігор Шумило, голова Наглядової Ради Національного Депозитарію України, колишній Міністр фінансів України Ігор Мітюков, президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, колишній голова Ради Українського товариства оцінювачів Олексій Амфітеатров, член Ради Клубу банкірів, колишній голова Правління Укрсоцбанку Микола Нос та інші.

    Учасники засідання ухвалили рішення підготувати підсумковий документ узагальнивши всі рекомендації і пропозиції, які надійшли під час обговорення і передати його до Національного банку України та Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

 

01.04.2017 Тенденции рынка жилой недвижимости Украины по состоянию на 1.1.2017 года

По результатам исследований, проведенных Информационно-аналитическим центром группы компаний "Увекон", публикуется краткий отчет о тенденциях рынка жилой недвижимости Украины по состоянию на 1.1.2017 года


22.03.2017 Заседание круглого стола "Проблемы оценки движимого имущества, что составляет культурную ценность для учета и страхования", в котором приняли участие представители Министерства культуры Украины, Фонда государственного имущества, музеев Украины.
   22 березня цього року в приміщенні Міжнародного інституту бізнесу пройшло засідання круглого столу «Проблеми оцінки рухомих речей, що становлять культурну цінність для обліку та страхування».    Запропонована Українським товариством оцінювачів і Міжнародним інститутом бізнесу та підтримана Фондом державного майна України тематика зустрічі знайшла належний відгук та зібрала за круглим столом провідних фахівців музейної справи і оцінювачів-практиків, фахівців Фонду державного майна України і ...

22.03.2017

Заседание круглого стола "Проблемы оценки движимого имущества, что составляет культурную ценность для учета и страхования", в котором приняли участие представители Министерства культуры Украины, Фонда государственного имущества, музеев Украины.

   22 березня цього року в приміщенні Міжнародного інституту бізнесу пройшло засідання круглого столу «Проблеми оцінки рухомих речей, що становлять культурну цінність для обліку та страхування».

   Запропонована Українським товариством оцінювачів і Міжнародним інститутом бізнесу та підтримана Фондом державного майна України тематика зустрічі знайшла належний відгук та зібрала за круглим столом провідних фахівців музейної справи і оцінювачів-практиків, фахівців Фонду державного майна України і Міністерства культури України.

   За круглим столом відбувся насичений діалог щодо актуальності розгляду питань врегулювання процедури та методологічного забезпечення оцінки об’єктів музейних фондів.

   Початком для обговорення стало повідомлення у форматі скайп-зв’язку із Канадою на тему «Міжнародний досвід організації процесу обліку та оцінки культурних цінностей». Також учасники круглого столу активно обговорили заплановані питання наявного стану обліку та оцінки культурних цінностей в Україні; нормативно-правового забезпечення процесу обліку та оцінки культурних цінностей; організаційних засад процесу обліку та оцінки культурних цінностей.

   Виступи учасників круглого столу були інформаційно насиченими та дозволили всім учасникам отримати додаткову інформацію для поглибленого дослідження запропонованої тематики. Зокрема для оціночної спільноти була корисною інформація про існуючий стан справ з обліку музейних фондів та наявних на поточний період випадків, в яких оцінка об’єктів музейних фондів дійсно є необхідною. В свою чергу фахівці музейної справи отримали інформацію щодо можливості отримання дозволу на оцінку згідно чинного законодавства, а саме навчання фахівців за спеціалізацією «Оцінка рухомих речей, що становлять культурну цінність» з видачею кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, що дозволяє проводити оцінку за даною спеціалізацією у відповідності із Законом України «Про оцінку майна та майнових прав», специфіки оцінки рухомих речей, що становлять культурну цінність та відповідальності виконавця оцінки за результати роботи, тощо.

   По закінченні роботи круглого столу всі учасники підтвердили актуальність проведеного заходу та необхідність спільного розвитку розпочатої справи.

   За результатами роботи Організаторами було прийняте рішення про складання Резолюції круглого столу після опрацювання додаткових пропозицій всіх учасників, що будуть надіслані в електронному вигляді.

   Резолюцію круглого столу заплановано до передачі Міністерству культури України та Фонду державного майна України. 

 

22.03.2017 22 марта 2017 года состоялось очередное заседание Клуба банкиров в котором приняли участие руководители и специалисты ведущих банков Украины, страхового бизнеса, оценщики, представители государственных органов и структур.
      «Банківська система України: підсумки 2016 року і прогноз на 2017» -  саме таку тему обрали банкіри і дипломати для обговорення на спільному засіданні Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів, яке відбулося 22 березня поточного року в резиденції посла Швейцарії в Україні. Відкрив засідання президент Трейд-клубу пан Андраш Кадар, який висловив впевненість, що нинішнє обговорення за участю членів Міжнародного трейд-клубу та Клубу банкірів буде взаємокорисним і такі зустрічі стануть...

22.03.2017

22 марта 2017 года состоялось очередное заседание Клуба банкиров в котором приняли участие руководители и специалисты ведущих банков Украины, страхового бизнеса, оценщики, представители государственных органов и структур.

      «Банківська система України: підсумки 2016 року і прогноз на 2017» -  саме таку тему обрали банкіри і дипломати для обговорення на спільному засіданні Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів, яке відбулося 22 березня поточного року в резиденції посла Швейцарії в Україні. Відкрив засідання президент Трейд-клубу пан Андраш Кадар, який висловив впевненість, що нинішнє обговорення за участю членів Міжнародного трейд-клубу та Клубу банкірів буде взаємокорисним і такі зустрічі стануть традиційними.

    З привітальним словом до учасників міжнародної зустрічі звернувся і заступник голови місії, радник посольства Швейцарії пан Крістоф Шпеті. Він також наголосив на тих актуальних питаннях сучасного банківського життя України, відповіді на які хотіли б отримати іноземні дипломати під час спільного засідання. У свою чергу голова Ради Клубу банкірів Людмила Мостова подякувала представникам посольства Швейцарії за можливість вже вдруге провести у них спільне засідання Трейд-клубу і Клубу банкірів. На її думку таке спілкування є надзвичайно важливим і потрібним як для банкірів так і  для дипломатів.

    З доповіддю на тему «Банківська система України: підсумки 2016 року і прогноз на 2017» виступив Анатолій Дробязко, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Міністерства фінансів України, кандидат економічних наук. У своїй презентації він зупинився на кількох важливих аспектах нинішньої ситуації у банківській системі України: «У 2016 році відбулася стабілізація процесів у банківській системі. Приватизація "Приватбанку" призвела до серйозної зміни структури банківської системи. По багатьох показниках частка державного капіталу перевищила 50%, зміцнювали свої позиції і банки з західним капіталом, у банків з російським капіталом спостерігався відтік ресурсів. Банки з українським капіталом займають найменшу нішу, при чому не дивлячись на відхід з ринку 86 банків, уже не менше 20 банків перебувають під загрозою закриття в зв'язку необхідністю сформувати статутний капітал 200 млн. грн. до 01.7.2017 року.      Події першого кварталу 2017, включаючи збиткову діяльність і напруженість з банками російського капіталу, не покращують інвестиційну атмосферу в країні. Крім того, внаслідок посилення вимог до контролю за відмиванням брудних грошей, у багатьох українських банків виникли проблеми з обслуговуванням кореспондентських рахунків  в європейських і американських банках, що негативно впливає на перерозподіл банківських послуг з обслуговування міжнародних контрактів.  Не зважаючи на всі негативні фактори, є певний оптимізм на 2017 рік. В цілому ринок має потенціал до зростання. Необхідні з боку влади зусилля на інституційний розвиток сектору, підвищення захищеності кредитора на ринку.»

    Яким був валютний ринок України у році минулому і чого очікувати у цьому зв’язку від року нинішнього розповіли у своїй презентації кандидат економічних наук Катерина Онуфрієва та кандидат економічних наук Андрій Шкляр з Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України.

    Також значний інтерес присутніх викликав виступ колишнього заступника голови Національного банку України Олександра Кірєєва, в якому він проаналізував виклики, які стоять перед банківською системою України у нинішньому році.

    У спільному засіданні Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів, яке відбулося 22 березня в резиденції посла Швейцарії в Україні взяли участь близько 40 представників іноземних держав, експертів у сфері торгівлі та банківського бізнесу. На думку його учасників, ця міжнародна зустріч дала змогу не тільки поділитись баченням нинішніх проблем у банківському секторі та шляхів їх вирішення, почути міркування експертів щодо сучасних викликів, які стоять перед банківською системою України, але й поширити меседж щодо потреби у забезпеченні зрозумілої регуляторної бази банківської діяльності, відповідальності власників банків, підвищенні репутації України та її банків-резидентів на міжнародній арені для забезпечення ролі банків як посередників притоку зовнішніх ресурсів та стабільних міжнародних розрахунків українських підприємств. Учасники зустрічі висловили сподівання, що спільні засідання Міжнародного трейд-клубу і Клубу банкірів стануть доброю традицією і постійним дискусійним майданчиком для обміну думками і баченнями щодо оцінки поточної ситуації в економіці України банкірами і представниками експертного середовища та зарубіжними дипломатами.

 

27.02.2017 Заседание Клуба банкиров в Институте экономики и прогнозирования Национальной академии наук Украины
    27 лютого 2017 року в Інституті економіки та прогнозування Національної академії наук України відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Банківська система України: результати "очищення" та перспективи подальшого розвитку». В засіданні взяли участь провідні вітчизняні банкіри, представники Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, представники фінансового ринку, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.     Засідання відкрив...

27.02.2017

Заседание Клуба банкиров в Институте экономики и прогнозирования Национальной академии наук Украины

    27 лютого 2017 року в Інституті економіки та прогнозування Національної академії наук України відбулося чергове засідання Клубу банкірів на тему: «Банківська система України: результати "очищення" та перспективи подальшого розвитку». В засіданні взяли участь провідні вітчизняні банкіри, представники Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності, представники фінансового ринку, вчені-економісти, фінансові експерти та аналітики.

    Засідання відкрив директор Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, академік Валерій Геєць.

    З доповіддю на тему: «Очищення банківського сектору: ціна для суспільства та держави» виступила науковий співробітник відділу фінансів реального сектору Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України Валентина Гаркавенко, яка зокрема сказала: «За останні три роки банківський сектор зазнав безпрецедентного за масштабами очищення (з січня 2014 р. по 26 лютого 2017 р. з ринку виведено 87 банків). Активне виведення банків з ринку призвело до різкого зростання фінансового навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб – за 3 роки  вкладникам банків-банкрутів було виплачено 81 млрд. грн. Для здійснення виплат ФГВФО змушений здійснювати запозичення в Уряду, що впливає на рівень державного боргу. Перспектива повернення коштів, що знаходилися на рахунках підприємств в банках, щодо яких прийнято рішення про введення тимчасової адміністрації або ліквідації, практично відсутня, оскільки оціночна вартість активів таких банків у декілька разів менша їх балансової вартості. 

          Унаслідок виведення банків з ринку значні збитки отримали юридичні особи та населення, у результаті чого суттєво погіршився фінансовий стан багатьох підприємств, окремі з них збанкрутували, а держава недоотримала податкові надходження.»

«Очищення” банківського сектору: наслідки для підприємств» – саме такі питання розглянув у своїй доповіді завідувач відділу фінансів реального сектору Інституту економіки та прогнозування НАН України, доктор економічних наук Владислав Зимовець. Він зазначив: «Термін «очищення» банківського сектору застосовується НБУ задля створення позитивної суспільної думки щодо неоднозначних результатів діяльності НБУ з виконання його функції захисту інтересів вкладників і кредиторів банків. «Очищення» банківського сектору здійснювалось за допомогою інструментарію (Закон «Про гарантування вкладів фізичних осіб»), не придатного для вирішення системних проблем, пов’язаних із втечею капіталу та втратою контролю за активами на окупованих територіях.

    Наслідком політики «очищення» стали:

-                 ресурсне «виснаження» банківського сектору. Кредитний потенціал банківської системи стиснувся більш ніж удвічі – з 978 млрд. грн. на початок 2014 р. до 464 млрд. грн. на початок 2017 р. (у цінах 2010 р.). Це призвело до деформації структури активів фінансового сектору в бік на фінансування державного боргу: якщо на кінець 2011 р. в ОВДП було вкладено 20,8 %  грошової маси, то на кінець 2016 р. – 57,8 %. Доступ підприємств до кредитів значно погіршився, банки віддають перевагу менш ризиковим вкладенням у державні боргові інструменти;

-                 погіршення фінансового стану підприємств. Втрати  юридичними особами коштів на рахунках  в банках призвели до збитків обсягом 270 млрд. грн. та втрати довіри до українських банків. Упродовж трьох років «очищення» кошти підприємств в іноземній валюті у банках скоротились на 40 %, а в національній – на 30 %.

    Якщо говорити про перспективи відновлення відносин підприємств з банками, то потрібен тривалий час для відродження банківського сектору –  від 10 до 15 років – система має заново пройти етап “апробації” (тобто повернутись у 2000 рік);

- перспективи діяльності державних банків оцінюються скептично, вони залишатимуться збитковими, що суттєво послаблюватиме фінансову систему країни, посилюватиме “ефект витіснення” та системні фінансові ризики;

‑ відновлення довіри до банківської системи з боку підприємств можливе лише у разі зміни підходів НБУ до розуміння функції “захисту інтересів вкладників і кредиторів”, що передбачає зміну ідеології, засудження технології  “очищення” як помилкової і розвитку інструментарію реструктуризації, фахового управління NPL.»

    Великий інтерес у присутніх на засіданні викликала також доповідь старшого наукового співробітника відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, кандидата економічних наук Євгена Бублика на тему: «Кредитний ринок в період “очищення” банківського сектору: вектори занепаду і піднесення». В умовах тривалого "очищення" банківської системи небанківські фінансові установи отримали серйозні ринкові переваги у сегменті споживчого кредитування. Як наслідок, з 2014 р. на кредитному ринку спостерігались такі протилежні вектори розвитку: замороження банківського кредитування, скорочення банківських установ та їх кредитних портфелів у 1,2 рази і в той же час помітне збільшення кількості кредитних установ у небанківському фінансовому секторі та суттєве зростання обсягів кредитного портфелю фізичних осіб – у 1,5 рази. Крім того, за структурними параметрами відбувалось зміщення кредитного ринку у бік короткострокового споживчого  кредитування. Враховуючи незмінність відповідних умов, такі тренди розвитку вітчизняного кредитного ринку зберігатимуться і у 2017 р.»

    Із співдоповіддю на тему: «Банківська система України: результати "очищення" та перспективи подальшого розвитку» виступив кандидат економічних наук, провідний науковий співробітник Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Анатолій Дробязко. «Приватизація "Приватбанку" корінним чином змінила ландшафт банківської системи другого рівня. В руки Мінфіну перейшли фінансові інструменти, яких ніколи не мав НБУ. На ринку тепер два регулятора, при чому, Мінфін має на банківський ринок прямий вплив.  Контролюючи 60% сегменту депозитів фізичних осіб, Мінфін має можливість гармонізувати відсоткові ставки ринків: ОВДП, облікової ставки НБУ та ринкової депозитної.

Крім того, сконцентрувавши в своїх руках монополію на ринку карткових продуктів та проведення розрахунків, Мінфін має можливість змінити парадігму тарифної політики роботи з готівкою та безготівковими розрахунками у народному господарстві. Так зараз населенню згідно діючих тарифів дешевше розраховуватися за комунальні послуги готівкою, а можна поміняти тарифи таким чином, що платежі з рахунків будуть дешевшими, таким чином зробити суттєвий крок в сторону збільшення безготівкових розрахунків і таким чином позитивно вплинути на структуру грошової маси, що знаходиться в обігу. Остання задача завжди була поза можливостями НБУ. Ще один позитивний момент приватизації " Приватбанку " є те, що з ринку пішов один з найбільших гравців, що мав досвід у використанні "гойдалок" обмінного курсу гривні. Тому, динаміка валютного курсу в цьому сенсі стає більш прогнозованою.

    Практика приватизації "Приватбанку" показала, що ФГВФО не є ефективним розпорядником активів банків, що знаходяться у ліквідаційній процедурі. По факту на сьогодні відбувається очищення банківської системи не тільки від неплатоспроможних банків, а і очищення позичальників від своїх зобов’язань. Таким чином, ФГВФО виступає не справедливим рефері, який захищає інтереси кредиторів банківської системи, а інструментом перерозподілу активів, що були в кредитних заставах банків.

    І останнє, для подолання кризи від регулятора необхідні ініціативи інституційного розвитку банківської системи. Це стосується створення Фонду, який би очистив хоча б державні банки від негативно класифікованих активів. Створення реєстру великих позичальників, і в рамках його позичальників, що не розрахувалися по своїх попередніх боргах. Набір державних банків, що є у Мінфіну дозволяє переорієнтувати їх діяльність на інвестиційні програми, програми підтримки експортерів, програми підтримки малого та середнього бізнесу, а не конкурувати між собою, як універсальні банківські установи. Необхідно зміцнити якість корпоративного управління державними банками, зробити їх звітність більш транспорентною.»

    У обговоренні взяли участь експерт-аналітик Ігор Шумило, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності Михайло Довбенко, голова Правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів Сергій Волков, колишній заступник Голови Національного банку України Борис Марков, член Ради      

    Підбив підсумки засідання головний науковий співробітник Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України Сергій Кораблін. Він сказав: «засідання Клубу Банкірів виявилося надзвичайно глибоким та багатогранним. Цьому немало сприяло те, що виступаючі виявили прагнення окреслити та висвітити цілий пласт проблем, на які вітчизняні регулятори, на жаль, не звертають достатньої уваги.

    Як слушно відзначали члени Клубу, в Україні фактично досі не встановлено умови та причини банківських криз 1998-1999, 2008-2009 та 2014-2016 років. Ми все ще не маємо чіткого уявлення щодо повного переліку чинників, через які упродовж останніх трьох років збанкрутіли майже 90 вітчизняних банківських установ, а також щодо ціни та наслідків цих банкрутств. Чи вдалося нам сьогодні знайти відповідь на ці питання? Очевидно, ні. Але якість та різносторонність дискусій свідчать про правильність їх руху.

    Інститут економіки та прогнозування вдячний керівництву Клубу Банкірів за цю зустріч та нашу багаторічну плідну співпрацю. Ми завжди раді вітати членів Клубу в стінах Інституту і впевнені, що попереду нас очікують ще багато цікавих та продуктивних засідань.»

 

25.11.2016 Заседание Клуба банкиров в НБУ на тему:"На пороге диджитализации: как Украине избавиться статуса кэшевой экономики и дэтенизация экономики.
    «На порозі діджиталізації: як Україні позбутися статусу кешової економіки та детінізація економіки» – саме таку назву мало чергове, вже третє засідання Клубу банкірів, яке відбулося в Національному банку України 25 листопада 2016 року. У засіданні взяли участь керівники Національного банку України, Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, провідні вітчизняні банкіри, вчені-економісти, фінансові експерти.     Засідання відкрив перший заступник...

25.11.2016

Заседание Клуба банкиров в НБУ на тему:"На пороге диджитализации: как Украине избавиться статуса кэшевой экономики и дэтенизация экономики.

    «На порозі діджиталізації: як Україні позбутися статусу кешової економіки та детінізація економіки» – саме таку назву мало чергове, вже третє засідання Клубу банкірів, яке відбулося в Національному банку України 25 листопада 2016 року. У засіданні взяли участь керівники Національного банку України, Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, провідні вітчизняні банкіри, вчені-економісти, фінансові експерти.

    Засідання відкрив перший заступник Голови Національного банку України Яків Смолій, який відзначив, що співпраця Національного банку і Клубу банкірів є активною і ефективною. Національний банк планує продовжити її у наступному 2017 році. З основною доповіддю на тему «Перспективи розвитку безготівкової економіки України» перед учасниками засідання виступив директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України Сергій Шацький. Він зокрема сказав: «В рамках реалізації проекту «Сashless economy» та для збільшення рівня безготівкових операцій в Україні варто брати до уваги такі вагомі фактори впливу як: підвищення рівня фінансової грамотності населення, розширення інфраструктури використання безготівкових методів оплати та проникнення термінальної мережі, підвищення рівня безпеки та гарантування при здійсненні безготівкових платежів.

    Статистичні дані свідчать що більш ніж 50% доходів домогосподарств отримуються безготівково, але при цьому 80% витрат здійснюється готівкою. На території України широко розвинута банкоматна мережа, проте за показниками інфраструктури POS-терміналів та рівня застосування методів безготівкової оплати наша країна, на жаль, суттєво поступається країнам Європи.

    Отож, варто зазначити, що одним із важливих напрямків реалізації проекту «Cashless economy» є формування відповідних звичок споживачів (підвищення довіри до банківської системи, розвиток культури управління фінансами та т. ін.) і стимулювати мотивацію оплати у безготівковій формі (податкові пільги, проведення акцій, запровадження інноваційних рішень, впровадження комісії за зняття готівкових коштів та т. ін.).

    Необхідно враховувати, що розвиток безготівкової економіки в Україні є вигідним та перспективним напрямком для всіх учасників платіжного ринку, як от:

-        для держави – це скорочення витрат на обслуговування грошового обігу, зниження тіньової обсягу економіки та ін.;

-        для торговців та банків – це високий рівень захисту від шахрайських дій та скорочення операційних витрат;

-        для громадян України – отримання доходів легальним шляхом, захист від підроблення банкнот та зручність і безпечність виконання операцій із власними коштами.

    Також, одним з пріоритетних напрямків безготівкової економіки в Україні є розвиток Національної платіжної системи «Український платіжний простір» (НПС  ПРОСТІР). Станом на сьогодні НПС ПРОСТІР налічує 46 учасників, з яких 15 підключені до Центрального маршрутизатора та здійснюють еквайрингову та/або емісійну діяльність. Детально з інформацією про можливості та переваги Національної платіжної системи можна ознайомитись на промо-сайті НПС ПРОСТІР – Prostir.gov.ua.», – підсумував свій виступ Сергій Шацький, директор Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України.

    А Наталія Лапко, заступник директора цього ж Департаменту підготувала доповідь на тему «Поточний стан і законодавчі перспективи функціонування платіжних систем», в якій наголосила: «Швидкий розвиток ринку платіжних систем в Україні супроводжується впровадженням нових платіжних послуг та операцій, що вже зарекомендували себе на світових ринках. Зростає частка розрахунків, які здійснюються через мережу Інтернет з використанням платіжних карток. Збільшується зацікавленість користувачів у розрахунках електронними грошима.

    На сьогодні  вже і пенсіонери «освоїли»  використання  для розрахунків термінали самообслуговування. І замість черг для розрахунків за щомісячні комунальні платежі у відділеннях банків жваво користуються технічними пристроями.

    Виросло ціле покоління молодих підприємців, зацікавлених у користуванні послугами таких систем інтернет-розрахунків, зокрема це фрілансери, що пропонують свої роботи за кордоном через мережу Інтернет (фотографи, ілюстратори, дизайнери, перекладачі, фахівці у сфері IT тощо).

На сьогодні на платіжному ринку України функціонують:

  • 2 ПС, які створені НБУ (СЕП НБУ та НПС «Український платіжний простір»);
  • 22 ПС, які створені банками України, з них:
    • 3 міжнародні (Welsend, PrivatMoney, IBOX MONEY TRANSFER);
    • 12 ПС, які створені небанківськими установами України, з них:
      • 1 міжнародна (TYME);
      • 10 ПС створені нерезидентами, з них:
        • 7 систем переказу коштів (MoneyGram, Western, MEEST, RIA та ін.);
        • 3 карткові ПС (MasterCard, Visa, American Express).

    Ринок платіжних систем в Україні супроводжується впровадженням нових платіжних послуг та операцій, що вже зарекомендували себе на світових ринках. Зростає частка розрахунків, які здійснюються через мережу Інтернет з використанням платіжних карток. У 2015 році кількість таких операцій налічувала 514,4 млн. шт. на загальну суму 202,9 млрд. грн.., а за 9 місяців 2016 року 572,8 млн. шт. на загальну суму 236,7 млрд. грн. Кількість операцій, які здійснювались в Україні, зросла на 49,4 млн. шт. у порівнянні з минулим роком. Частка у загальному обсязі за 9 місяців 2016 складає 59,32 %.

    Збільшується зацікавленість користувачів у розрахунках електронними грошима. Станом на 01.10.2016 року кількість випущених електронних грошей складає 27,5 млн. грн., а сума електронних грошей, на яку здійснено оплату товарів/робіт/послуг – 2,4 млрд. грн.

    Доля небанківського сегмента ринку платіжних послуг зростає, у зв’язку з цим суттєві обсяги операцій, які проводяться через ці установи вимагають перегляду законодавчих підходів у регулюванні діяльності цих установ на ринку платіжних послуг з урахуванням положень європейського законодавства. За 9 місяців 2016 року НБУ було видано 12 ліцензій на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків небанківським фінансовим установам, а в цілому вже видано 45 таких ліцензій.

     За 9 місяців 2016 року в цілому було прийнято готівки:

  • за допомогою платіжних пристроїв – 166 577 млн. грн.. (у 2015 році 192 217 млн. грн.);
  • через пункти приймання готівки, що належать агентам банків та небанківським фінансовим установам – 20 586 млн. грн. (у 2015 році – 10 706 млн. грн.)

    На світовому платіжному ринку динамічно розвиваються системи, які забезпечують проведення платежів та розрахунків в мережі Інтернет  (такі, як PayPal, ApplePay, GoogleWallet тощо) з використанням платіжних карток та електронних грошей. Перевагами таких систем є, зокрема простота, зручність, швидкість розрахунків та можливість здійснення миттєвих транскордонних переказів.

     У зв’язку із зростанням попиту на платіжні послуги та операції є  необхідність внесення змін в діюче законодавство України з питань переказу коштів, оскільки це удосконалить надання та використання платіжних послуг та сервісів, також для користувачів розширяться можливості.

    Законопроектом 5361 від 04.11.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання переказу коштів» пропонується врегулювати такі основні питання:

1)  надати нове визначення терміну «платіжна система»;

2)   увести в законодавстві поняття «провайдер інтернет-розрахунків»;

3)  надати право небанківським фінансовим установам, які мають ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунків, здійснювати випуск електронних грошей та мати агентів, а Національному банку України – визначати вимоги до небанківських фінансових установ для отримання такої ліцензії, у тому числі до мінімального розміру власного капіталу та розкриття інформації про структуру власності;

4)  запровадити повідомчий характер унесення до Реєстру платіжної інфраструктури відомостей щодо учасників міжнародних платіжних систем, створених нерезидентами;

5)  надати право резидентам України за допомогою електронних грошей сплачувати податки, збори, інші обов’язкові платежі, а також здійснювати благодійні (добровільні) внески і пожертвування;

6)  надати право резидентам України здійснювати/отримувати плату за товари, роботи, послуги електронними грошима, випущеними нерезидентами;

7)  у частині здійснення Національним банком нагляду (оверсайта) платіжних систем:

  • віднести до об’єктів оверсайта платіжної інфраструктури тільки тих суб’єктів, які внесені до Реєстру платіжної інфраструктури або які надали до Національного банку документи для внесення відомостей до цього Реєстру, та поширити оверсайт на комерційних агентів банків і небанківських фінансових установ, що мають ліцензію Національного банку на переказ коштів без відкриття рахунків, а також провайдерів інтернет-розрахунків;
  • передбачити право Національного банку накладати штрафи на юридичних осіб – об’єктів оверсайта та встановити розмір цих штрафів.», - наголосила Наталія Лапко.

    Далі до присутніх звернувся Володимир Корнєєв, завідувач відділу Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, доктор економічних наук, професор. Його співдоповідь мала назву «Особливості розрахунку тіньової економікимонетарний та інші методи». Основні тези його виступу торкались позитивної оцінки зниження рівня тінізації економіки України, який, за інформацією Мінеконорозвитку становив 38% за результатами першого півріччя 2016 р. (порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшення склало 4 %). Володимир Корнєєв проаналізував динаміку та особливості змін рівня тіньової економіки у 2007–2016 роках за різними методами (інтегральний, монетарний, збитків підприємств, витрат населення).

        У своєму виступі він підкреслив значимість монетарного методу оцінки рівня тінізації економіки, оскільки банки – «модератори» економіки – працюють з грошима як найбільш затребуваним і ліквідним фінансовим активом. Доповідач наголосив, що інтегральний метод з використанням середньозважених оцінок потребує спеціального обґрунтування вибору вагових коефіцієнтів відносно кожного з компонентних складових. Частка монетарного методу в розрахунку рівня тінізації повинна бути переважною з врахуванням змін пропорцій між готівкою та сучасними формами грошей. Доцільним також, на думку Володимира Корнєєва, є необхідність розрахунків рівня тіньової економіки не тільки в цілому по економіці, а й за видами економічної діяльності, що підвищить керованість економіки та прозорість здійснення економічних угод. У зв’язку з цим на часі постає питання удосконалення чинних «Методичних рекомендацій розрахунку рівня тіньової економіки» із залученням фахівців НБУ та зацікавлених представників експертно-аналітичного середовища.»

    Великий інтерес учасників засідання Клубу банкірів в Національному банку викликала співдоповідь заступника директора Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, доктора економічних наук Сергія Корабліна, яку він назвав: «Готівка в економіці: кілька статистичних спостережень». В ній Сергій Кораблін акцентував увагу на наступному: «Українська економіка вирізняється аномально високою часткою готівки в загальному обсязі грошового обігу. Так, в 90-ті роки минулого століття питома вага агрегату М0 в складі грошової маси становила приблизно 40%, у «нульові» вона знизилася до 30%, наразі становить близько 27-28%. Проте, не дивлячись на цей низхідний тренд, це співвідношення все ще залишається занадто великим, заважаючи розкриттю усіх можливостей та переваг «цифрової» економіки та електронних розрахунків.

    Аналіз цього феномену звичайно апелює до розмірів тіньової економіки та прихованих від прозорих банківських відносин неофіційних бізнес- розрахунків. Такий підхід має очевидну логіку. Проте його повне застосування вимагає не лише економічних досліджень, але також і специфічного аналізу правового характеру, інколи, навіть, з особливостями кримінального плану.

    Залишаючи такі дослідження фахівцям відповідного профілю, хочеться зосередитися на певних особливостях суто економічного змісту.

    У цьому відношенні першою причиною стійкого надвисокого рівня готівкових розрахунків в українській економіці можна назвати бідність населення. Адже за регулярними статистичними дослідженнями (видання «Українській соціум»), приблизно 70–80% українських сімей не мають жодних накопичень та заощаджень. Навіть якщо допустити певні помилки у відповідях, зрозуміло, що залишки коштів на банківських рахунках таких сімей є дійсно невеликими і тому не можуть слугувати базою для вільного та масового розвитку системи електронних платежів.

    Такий висновок узгоджується з іншими соціологічними спостереженнями, які свідчать, що біля 7,8% українських сімей вимушені заощаджувати на їжі. Якщо додати до цих відсотків питому вагу респондентів, що вільно харчуються, проте мають труднощі з придбанням елементарного одягу та взуття, сумарна частка таких родин становитиме приблизно 35% всіх українських сімей.

    Як не дивно, на іншому боці причин надвисокої частки готівки у вітчизняній грошовій масі можна назвати наявність надзаможних родин. Адже, як свідчать результати аналізу першого е-декларування, лише близько 400 сімей народних депутатів тримають у готівці понад 7 млрд. грн. (в еквіваленті). У відносному розрахунку це становить приблизно 2,5% готівки, що знаходилася в обігу наприкінці минулого року та 2% поточної грошової бази (355 млрд. грн.), що наразі контролює Національний банк України.

    Додавши до цього обсягу кошти інших заможних політиків та бізнесменів, можна зрозуміти, що велика частка їх заощаджень утримується поза банківською системою. При цьому ці кошти складають значну частину всієї гривневої готівки.

    Чинником такої поведінки звичайно вказується недовіра до банківської системи. Враховуючи, що упродовж останніх років вона дійсно втратила понад 80 банківських установ, такий мотив не може не мати економічної рації. Тим паче, що Національний банк досі не надав громадськості повного пояснення щодо підстав та причин виведення з ринку кожного з збанкрутілих банків.

    Крім цього, варто згадати, що економічним фоном їх масового банкрутства було тривале падіння світових цін на сировину, виробництво якої виступає ключовою ланкою української економіки, її валютних надходжень та особливим джерелом бюджетів різних рівнів.

    Нарешті, аналіз кредитних портфелів українських банків вказує, що він значною мірою спрямований на переважну підтримку та розвиток оптової та дрібної торгівлі (33% кредитної заборгованості всього корпоративного сектору) та операцій з нерухомістю (9,5%). Це в кілька разів більше, ніж кредити надані для виробництва устаткування та транспортних засобів.

    З цього можна зробити висновок, що банківська система сама вносить певну лепту у формування власної нестабільності, яка становиться реальністю як тільки починається падіння світових цін на сировину, банки та їх клієнти втрачають доходи, зменшується депозитна база, виникає брак банківської ліквідності й вкладники масово воліють мати не стільки депозити, як надійну готівку.

    При цьому необхідно також врахувати, що сировинна економіка об’єктивно не може забезпечити більш-менш рівномірний розподіл доходів у суспільстві та тяжіє до високої поляризації статків та доброту різних верств населення.»

    У обговоренні взяли участь ІІІ Президент України Віктор Ющенко, перший заступник голови комітету з питань податкової та митної політики Андрій Журжій, президент Українського товариства фінансових  аналітиків Юрій Прозоров, колишній заступник Голови Національного банку України Борис Марков, колишній заступник Голови Національного банку України Ярослав Солтис, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Михайло Довбенко та інші.

    Учасники дискусії дійшли спільного висновку, що значна кількість готівки в економіці є наслідком і якби це була проблема лише технічна, то банківська система відреагувала на неї протягом 7-8 місяців. Тому в дискусії були підняті не тільки питання банківських механізмів та інструментів, але й проблеми макроекономіки. Підбиваючи підсумки засідання, перший заступник Голови Національного банку України Яків Смолій подякував всім його учасникам за небайдужість, за щирий конструктивний діалог, за слушні і конкретні зауваження, відзначивши що є ще багато важливих і гострих проблем, які потребують свого обговорення в експертному і професійному середовищі і Національний банк буде продовжувати свою діяльність в цьому напрямку.